Leviticus 25

Рік суботній та рік ювілейний

1І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи: 2„Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа. 3Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, 4а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградинка свого не будеш обтина́ти. 5Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі. 6І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою, 7і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу. 8І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. 9І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю. 10І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться. 11Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх, 12бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́. 13У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости. 14А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного. 15За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі. 16За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю. 17І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш! 18І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі. 19І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній. 20А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої? 21І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки. 22І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе. 23А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене. 24А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі. 25Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого. 26А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його, 27то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости. 28А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї. 29А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його. 30А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї. 31А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде. 32А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий. 33А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів. 34А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них. 35А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою. 36Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою. 37Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї. 38Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом. 39А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, — 40як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі. 41І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він: 42бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба. 43Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого. 44А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю. 45А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість. 46І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко. 47А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька, 48то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його, 49або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений. 50І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому. 51Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі. 52А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа. 53Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х. 54А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним, 55бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!